Відповідно до положень п. п. 13 – 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПКУ) суб’єктам декларування надаються певні гарантії, зокрема:
не проводиться податкова перевірка джерел отримання декларантом чи фізичною особою доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах;
відомості, що містяться у відповідних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду;
декларація підлягає лише камеральній перевірці у спеціальному порядку (виявлення арифметичних та логічних помилок). Таким чином, податковими органами не проводяться документальні перевірки, що свідчить про відсутність фіскальної складової;
звільнення від сплати військового збору;
до декларанта, який сплатив у повному обсязі збір з одноразового декларування у встановленому порядку, не можуть застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи, не можуть вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року, а також не можуть розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.