Восьмим апеляційним адміністративним судом підтримано позицію Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо правомірності застосування штрафної (фінансової) санкції до платника у розмірі 26,5 млн гривень.
Так, судами першої та апеляційної інстанції підтверджено, що підприємством при нарахуванні єдиного соціального внеску, порушено вимоги ч.8 ст.9 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 (зі змінами), внаслідок чого, в період з 21.03.2017 по 21.11.2019, платником податків несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 110,75 млн грн. У зв`язку з цим, контролюючий орган правомірно прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 26,5 млн грн, яка включає штраф у розмірі 22,15 млн грн та пеню у розмірі 4,33 тис грн.
Судами відхилено доводи позивача, що за період з 01.01.2017 по 19.12.2019 відповідачем взагалі не зараховувалась сплата коштів єдиного внеску ПАТ «Рівнеазот» на підставі договорів доручення та не здійснювалось відображення таких коштів в інтегрованій картці платника, не зважаючи, що ряд вимог були скасованими та рішення щодо них набрали законної сили. А тому, ПАТ «Рівнеазот» вимушене було звертатися до суду з позовом зобов`язального характеру, а саме щодо визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, щодо не зарахування платежів за період з 07.11.2018 по 29.03.2019 в рахунок сплати позивачем єдиного соціального внеску через повірену особу згідно Договору доручення. Таким чином, позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до ПАТ «Рівнеазот» відповідальності на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахування пені, оскільки, вини підприємства щодо невчасного зарахування єдиного внеску немає, а кошти зі сплати єдиного внеску зараховувались лише тільки після прийняття судових рішень.
Однак, такі твердження позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної судової справи в суді, а також те, що подані платіжні доручення, своєчасно та повністю відповідають нарахованій та сплаченій сумі, згідно з поданим розрахунком за відповідні періоди.
Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються висновки акту перевірки податкового органу, що надало змогу довести обов’язок підприємства сплачувати відповідну суму до бюджету.
Внаслідок чого, підприємством суму в розмірі 26,5 млн гривень, сплачено до бюджету.