Відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), фізична особа – платник податків зобов’язана визначити власну податкову адресу.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ, податкова декларація, розрахунок або звіт повинні містити обов’язкові реквізити, серед яких – місцезнаходження (місце проживання) платника податків.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи вважається місце її проживання, за яким вона перебуває на обліку в контролюючому органі. Кожен платник – фізична особа може мати лише одну податкову адресу.
Для платників – електронних резидентів (е-резидентів) податковою адресою визнається електронна адреса, зазначена в заяві про набуття статусу е-резидента.
Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПКУ, податковою адресою юридичної особи (або її відокремленого підрозділу) є місцезнаходження такої юридичної особи, що зазначено у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У разі передачі підприємства у довірче управління, податковою адресою вважається місцезнаходження довірчого власника.
Додаткові роз’яснення з цього та інших питань можна знайти в інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР).