"Дефенс Сіті": новий формат підтримки оборонного сектору

05 жовтня 2025 року набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (ПКУ), Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (Закон № 2469).

Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:

ПКУ передбачено, зокрема: 

● нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469;

● вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті:

резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток. Для резидента Дефенс Сіті передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умови, що цей прибуток буде використаний на цільове реінвестування (створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо). Використання на інші цілі вважається нецільовим використанням.

Якщо звільнений від оподаткування прибуток не буде використано на таке реінвестування у визначений строк, то платник зобов’язаний буде нарахувати та сплатити податок на прибуток із невикористаної частини.

При невикористанні резидентом Дефенс Сіті звільненого від оподаткування прибутку відповідно до визначених законом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку.

Резиденти Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати: 

земельного податку починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента. Звільнення від сплати земельного податку поширюється на:

1) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;

2) земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента. Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності, та не здаються в оренду, лізинг, позичку;

екологічного податку починаючи з наступного податкового періоду після надання статусу резидента.

При втраті статусу резидента Дефенс Сіті платник податку втрачає право на звільнення від сплати податків. Такий платник зобов’язаний після прийняття рішення про втрату статусу резидента Дефенс Сіті подати уточнюючу податкову звітність, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання та пеню.

Крім того, втратили чинність пункти 274.3 статті 274 та 277.2 статті 277 ПКУ, якими було передбачено з 01.10.2025 по 04.10.2025 включно ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановленої у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки та ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановленої у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.